Свято Андрія

13 грудня святкуємо День святого Андрія Первозванного. Андрій був першим з апостолів, хто пішов слідом за Ісусом Христом. Згодом він привів до Спасителя свого рідного брата — святого апостола Петра. Із братом раніше Андрій займався рибальством. І вирушив святий Андрій із проповіддю святого слова у східні країни, до Дніпра.

       Давня легенда говорить, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнську віру на побережжі Чорного моря й у Києві. Літопис, який датується XIII століттям, містить переказ про заснування Києва Андрієм Перв1озванним. На місці сучасного Києва, на одній із гір він поставив хрест і прорік: «На цих горах засяє ласка Божа, буде велике місто з багатьма церквами...»

      Незважаючи на те, що це християнський святий, обряди й традиції цього дня сягають дохристиянських часів. З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозванного є одним із найтаємничіших, найцікавіших, цього дня відбуваються заклинання й угадування майбутнього, ритуали з калитою та інші ворожіння.

В народі ще це свято називають Калита. Він вважається парубочим святом. Напередодні, себто 7 грудня, дівчата вже мали змогу визначати обрядодіями свою покровительку - Катерину. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукали собі пару для майбутнього подружнього життя.

     До прийняття християнства це свято називалося Калитою. Дехто вважає, що воно походить від слова "календи". Очевидно, ми маємо справу з молодіжними вечорницькими зібраннями, які започаткувавшись 1 грудня, носили спільну назву Калити й тривали до Різдва - періоду повороту сонця на весну. В цей час найбільше вдавались до заклинань, завбачення майбутньої долі й ритуального кусання "калити".

      Натомість первісну назву християнство замінило на святого апостола Андрія Первозванного.
 На Андрія жінки не пекли хліба, не шили і не пряли.
 В ніч під Андрія хлопці мають найбільші права - єдина ніч у році, коли парубкам за бешкети люди вибачають. За традицією в Україні свято Андрія відзначалось вечорницями. Готувалися вареники з пісною начинкою і найголовніша страва – калита.

Калита — це великий корж із білого тіста, символ нового Сонця, бога-предка, бога шлюбу. Печуть його всі дівчата, скільки б їх не було. Але секрет у тому, що кожна місить свій маленький шматочок тіста, замовляючи на нього коханого хлопця. Потім вони скидають ці шматочки в одну діжу і по черзі вимішують, при чому роблять це за певною послідовністю: від найстаршої до наймолодшої. В корж добавляють мед, оздоблюють сухими вишнями і родзинками. Для того, щоб підвішувати калиту, всередині роблять дірку.

    Андрієва ніч допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. Ворожити слід у ніч перед святом.